Конкретизовано дефініцію поняття особистісної зрілості у диспозиційних категоріях та побудовано її модель, що відображає взаємозв'язок визначених диспозицій. Особистісну зрілість визначено як ефект самостійно пережитої людиною у зрілому віці ненормативної кризи ідентичності, який являє собою динамічну особистісну структуру, пропріум, важливий для її ідентичності. Рисами-індикаторами, що характеризують оригінальність феномену особистісної зрілості, визначено синергічність, автономність, контактність, самосприйняття, креативність, толерантність, відповідальність, глибинність переживань, децентрацію, життєву філософію. На підставі визначених рис побудовано диспозиційну модель особистісної зрілості, що характеризується високим верифікаційним рівнем. На базі запропонованої моделі обгрунтовано, що зазначена зрілість є одночасно результатом формування особистості зрілої за віком та процесом її становлення, а також описано природу особистісно зрілої людини у поняттях суб'єктивності, інвайроменталізму, холізму, пізнаваності, гетеростатичності, свободи, проактивності, змінності. Обгрунтовано наявність рис даної зрілості у пропріумі молодих людей віком 19 - 20 років та незалежність її високого рівня від статі. Наведено результати конструювання й апробації опитувальника особистісної зрілості та тренінгу її актуалізації, що разом з теоретичною моделлю складають програму соціально-психологічного супроводу становлення даної зрілості.

  Скачати повний текст